1. Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.
2.Не існує поганих і хороших емоцій і дорослий у взаємодії з дитиною повинен постійно звертатись, до доступних їй рівнів організації емоційної сфери.
3.Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції — це результат тривалого стримування емоцій.
4.Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.
5.Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.
6.Не слід у процесі занять з «важкими» дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.
Як спілкуватися з дитиною»
· Спілкування на рівних. Рівень очей.
· Попросити дитину вас чому-небудь навчити.
· Запитувати в дітей поради.
· Цікавитися планами дитини та їх враховувати.
· Запитувати в дитини її річ і стукатися до неї в кімнату.
· Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.
· Давати посильні доручення - з відомим успіхом.
· Схвалення взагалі (у цілому).
· Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя знайти три позитивних моменти — оптимістичний погляд на життя).
· Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.
· Зустрічати як кращого друга і проводжати.
· Якщо ви не праві, просіть вибачення.
· Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.
· Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід — це теж досвід).
· 100 %-ва увага мінімум 15 хвилин щодня.
· Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.
· Тілесний контакт 2—3 рази на день мінімум.
«Як почути свою дитину» (що батькам не варто робити)
· Накази, команди, що заперечують почуття. (Дитина плаче, розбила коліно, дорослі: «Припини плакати!» — образа в дитини гарантована.)
· Попередження, застереження, погрози. («Якщо ти ще раз упадеш у цю калюжу...».)
· Моралі, проповіді («Учитися — це твій обов'язок» і т. д. Такі моралі викликають нудьгу, а потім і агресію).
· Поради і готові рішення («Я б на твоєму місці...»). Такі поради дратують дитину.
· Докази, нотації та висновки («У твоєму віці треба б знати...»). Нотації приводять до бажання боротьби і помсти.
· Критика, догани, обвинувачення («Усе через тебе...») приводять до уникання невдачі, низької самооцінки.
· Оціночна похвала (не хвалити, а говорити: «Я вважаю тебе...», «Мені подобається...»).
· Обзивання і висміювання (навіть жартівливі).
· Здогади та інтерпретація.
· Випитування та розслідування.
· Співчуття на словах, чутки.
· Віджартування, відхід від розмови.
«Що треба пам'ятати батькам дитини, яка зростає»
· Дитина формується під впливом того оточення, в якому зростає.
· Дитина, що зростає в оточенні критики, навчається засуджувати.
· Дитина, що зростає в оточенні ворожості, стане агресивною.
· Дитина, що зростає в страху, буде всього боятися.
· Дитина, що зростає в оточенні жалості, навчиться співчувати самій собі.
· Дитина, що зростає в оточенні глузувань, стане сором'язливою і боязкою.
· Дитина, що зростає в атмосфері заздрості - заздритиме.
· Дитина, що зростає в оточенні заохочення, навчиться бути впевненою у собі.
· Дитина, що зростає в атмосфері терпимості, навчиться бути терплячою.
· Дитина, що зростає в атмосфері любові, навчиться любити.
· Дитина, що зростає в оточенні схвалення, навчиться подобатися самій собі.
· Дитина, що зростає в атмосфері визнання, навчиться бути цілеспрямованою.
· Дитина, що зростає в атмосфері великодушності, буде щедрою.
· Дитина, що зростає в оточенні чесності та справедливості, навчиться бути правдивою і справедливою.
Немає коментарів:
Дописати коментар