"Мінародний день захисту дітей" Машталєр І.О.

1 червня - Міжнародний день дітей (День захисту дітей)
Наші діти — майбутнє планети Земля.

Якщо сьогодні природа подарувала теплий сонячний день, то стає радісно подвійно — тому що в перший день літа в багатьох країнах відзначається Міжнародний день дітей (International children's Day). Це свято багатьом знакомо як Міжнародний день захисту дітей . Міжнародний день дітей — одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення
про його проведення було прийнято в 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, в Женеві. Історія замовчує, чому це дитяче свято було вирішено відзначати саме 1 червня . За однією з версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для човнів-драконів), дата якого якраз припала на 1 червня. По щасливому випадку, день збігся і з часом проведення «дитячої» конференції в Женеві. Після Другої світової війни, коли проблеми збереження здоров'я і благополуччя дітей були як ніколи актуальні, в 1949 році в Парижі відбувся конгрес жінок, на якому прозвучала клятва про невпинної боротьби за забезпечення міцного миру як єдиної гарантії щастя дітей. У Міжнародного дня дітей є прапор.

На зеленому тлі, що символізує зростання, гармонію, свіжість і родючість, навколо знаку Землі розміщені стилізовані фігурки — червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, — це символ нашого спільного дому. І сьогодні у багатьох країнах у цей день проходить безліч масових, розважальних і культурних заходів для дітей. Але День захисту дітей — це не тільки веселе свято для самих дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати права дитини , щоб всі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали чудовими батьками та громадянами своєї країни.

"Сортування: живе - неживе". Вихователь Лаута Д.В.

Дидактична гра "Сортування: живе - неживе". Вихователь Лаута Д.В.

Дидактична гра «Сортування: живе - неживе»

Мета: уточнити й розширити уявлення дітей про живе та неживе; розвивати пам'ять, увагу, мислення, мовлення; виховувати бажання дізнаватись щось нове.
Хід гри
Дітям роздають картки «живе – неживе», під кожним словом по три кольорові віконечка. Роздаються картки із зображенням живого та неживого. Діти мають розподілити картки до «Живого» та «неживого».

Математика Машталєр І.О.

Консультацiя для батькiв "ІГРОВИЙ ПРОСТІР ДИТИНИ: ЗАКОНИ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ГРИ" Машталєр І.О.

Консультацiя для батькiв

"ІГРОВИЙ ПРОСТІР ДИТИНИ: ЗАКОНИ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ГРИ"

Ігрова діяльність є найдоступнішою для дитини дошкільного віку, оскільки відповідає її психічним і фізичним можливостям. Вона сприяє розвитку інтересів і здібностей дітей, вихованню позитивних якостей, допомагає розширити, поглибити й уточнити уявлення про навколишній світ, про явища природи, ознайомитися з різними властивостями предметів. Гра викликає радісні переживання, бадьорий настрій, що є запорукою доброго здоров’я. У процесі гри діти активно і творчо засвоюють правила та норми поведінки людей, їхнє ставлення до праці, одне до одного. Колективні ігри зближують дітей, зміцнюють їхню дружбу. Гра сприяє сильним емоційним та естетичним переживанням, тому є одним із засобів естетичного розвитку.
На відміну від дорослих, діти намагаються відстоювати своє право на вільний час для улюбленої гри. Кожен з нас, пригадуючи свої дитячі роки, пам'ятає, як було добре грати з друзями у дворі в різні цікаві ігри.
Звичайно, зараз інші часи, інший темп життя і усе це потребує від нас і наших дітей відповідності запитам сучасного суспільства. Протягом дитинства малюки повинні не лише набути знань, умінь та навичок, а й зберегти фізичне, психічне здоров'я, набути морального імунітету, щоб витримати шалений ритм сучасного життя.
На сучасному етапі відбуваються зміни процесу набуття ігрового досвіду, який раніше передавався від старших дітей молодшим у спільних іграх. Сьогодні дорослий відіграє провідну роль у процесі передачі ігрового досвіду дітям. Безсумнівно, треба всіляко підтримувати дитячі ігри, спрямовані на розвиток дитини, адже у грі розвивається все те, що буде потрібно їй у дорослому житті.
У таких іграх не лише проявляються та розвиваються новоутворення дошкільного дитинства, а й відбувається засвоєння форм спілкування з однолітками.
Відомо, що дитина, яка не грає, перестає бути дитиною. І якщо зробити екскурс у минуле й простежити на прикладі історію гри, ми зрозуміємо, що розвиток суспільства та новітніх технологій завжди був пов'язаний з ускладненням іграшки та появою нових форм дитячої гри. Що вище щабель розвитку цивілізації, то складніше іграшка й більш розгорнута ігрова діяльність дитини, яка завжди була джерелом культури.
Творча гра завжди виникає за бажанням дитини, але ми не завжди прислуховуємося до бажань наших дітей та не враховуємо їхніх інтересів У процесі гонитви за найкращим майбутнім забуваємо, що дитинство — найкраща пора в житті людини, бо тут царює гра.
А хіба сьогодні малюк не заслуговує на яскраві спогади про дитинство? Чи наші діти будуть згадувати своє дитинство як постійне навчання, заучування, переписування зошитів? Чи дадуть сьогоднішні — дбайливі, ніжні, лагідні, розумні, поважні батьки — своїй улюбленій малечі право на щасливе дитинство, у якому належне місце займатиме гра?
Відомо, що провідним видом діяльності в дошкільному віці є гра, адже в ній розвиваються та проявляються такі новоутворення дошкільного дитинства, як розвиток знаково - символічної функції, активної уяви ; засвоєння структури самостійного виду діяльності; привласнення суспільної поведінки та опанування норм партнерської взаємодії; становлення елементів довільної поведінки, у процесі поступового оволодіння вмінням підпорядковувати свої бажання логіці сюжету та вимогам ігрових правил. Усе це дає дитині змогу навчитися самостійно планувати, виконувати і контролювати власну діяльність.
У процесі ігрової діяльності дитина опановує ігрові навички, які спрямовані на досягнення результату — отримання емоційних пізнавальних та інших надбань. Малюка цікавить не стільки результат, скільки сам процес гри та спілкування з однолітками.
Отже, розвиток ігрової діяльності передбачає поетапну передачу дітям ігрових умінь та навичок партнерської взаємодії.
Так, становлення партнерської взаємодії в дошкільному дитинстві розуміється нами як процес розвитку нових форм спілкування, що характеризується переходом від дії до взаємодії, від відчуття до співчуття, від сприйняття до прийняття, від управління до спільного планування.
Становлення ігрової діяльності на кожному віковому етапі має свої закономірності. Відомо, що паспортний вік і вік “актуального розвитку” не обов'язково збігаються. Дитина може випереджати, відставати й відповідати паспортному віку. Кожна дитина має свй шлях розвитку, і це варто вважати її індивідуальною особливістю.
Процес зародження самодіяльних ігор починається в ранньому дитинстві, з ігор - “розваг” ( Сорока — ворона”, “Кую — кую ніжку” та інш.). У таких іграх дитина отримує позитивні емоції від взаємодії з близькими дорослими.
Продовжується у молодшому дошкільному віці і характеризується зародженням “відображувальних” ігор, у процесі яких малюк навчається “приміряти на себе” образи навколишнього предметного світу, вивчає характерні якості предметів.
Поступово дитина вчиться зосереджуватися на предметних діях з іграшками. На цьому етапі іграшка виконує важливу роль — визначає сюжет і характер дії.
Завдання дорослого на етапі зародження ігрової діяльності полягає в тому, щоб проявляти емоційну зацікавленість до спільних з з дітьми ігор, використовувати сюжетні іграшки залежно від віку дитини. У ранньому дитинстві дорослий виступає як організатор та ініціатор гри, навчає дитину діяти з предметами в процесі спільної діяльності. Так, роль дорослого полягає насамперед в організації предметно-ігрового середовища, у його зміні й відновленні, стимулюванні дітей до рольової поведінки.
Діти четвертого року життя вже готові грати разом з однолітками. Керування грою на цьому етапі розвитку спільної гри здійснюється через доповнення сюжетних іграшок рольовою атрибутикою, що полегшує вибір і прийняття ролі в спільній грі, збагачує ігрові образи, які складають зміст ролі; внесення дорослими в одноманітно повторюваний сюжет гри “ключових” іграшок, які провокують самостійну зміну сюжетних ліній. На цьому етапі дорослий допомагає у вирішенні конфліктних ситуацій з приводу об'єднання індивідуальних ігрових задумів.
Розвиток гри також залежить від того, чи сформовані в дітей навички спільної діяльності. Дитині потрібно не лише усвідомити свій задум, а й зрозуміти задум партнера. У спільній грі виникають ситуації, коли уявлення партнерів про розвиток сюжетної лінії розходиться або учасники гри прагнуть до реалізації ролей, за змістом не пов'язаних між собою. У цьому разі успіх продовження спільної гри залежить від уміння запропонувати партнерові сюжетну подію, що поєднає за змістом ці ролі, або ж добудувати, послідовно продовжити розвиток сюжетної події, що запропонував партнер.
Отже, розвиток ігрової діяльності передбачає поетапну передачу дітям ігрових умінь та навичок партнерської взаємодії, й на кожному етапі роль дорослого визначається потребами дитини. Дорослий повинен пам'ятати, що його допомога не може порушувати природності дитячої гри, має бути опосередкованою.

"Що куди покласти" Машталєр І.О.

Що куди покласти
Мета :
закріпити знання призначення побутової техніки (холодильник, пральна машина, посудомийна машина, електроплита). З’ясувати засвоєння узагальнюючих понять ( меблі, посуд, транспорт, одяг, взуття, іграшки, овочі, фрукти, постільна білизна). Розвивати мовлення у дітей. Виховувати уважність.
Хід гри:
На столі картинки з побутовою технікою (холодильник, пральна машина, посудомийна машина, електроплита) у дітей – предметні картинки. Дитина виходить до столу, розкладає свої картинки до побутової техніки і говорить, якому узагальнюючому поняттю кожна з них відповідає.

Ліплення "Свищик " Машталєр І.О.

" Виховання самостійності" Маштелєр І.О.

дитина в соціумі. "Українська народна іграшка" Машталєр І.О.

Дидактична гра "Наведи лад" Машталєр І.О.

Наведи лад

Мета :

Закріпити знання про призначення предметів, їх класифікацію. Розвивати пам'ять, кмітливість. Виховувати взаємодопомогу.
Хід гри:

Розкласти картинки на столі. Також роздати дітям картки з позначеними шафами ( для іграшок, ліків, взуття, одягу, предметів гігєни). Запропонувати розкласти речі у правильні шафи.

"Безпека вдома". Вихователь Лаута Д. В.

Консультація для батьків "Безпека вдома". Вихователь Лаута Д. В.

Поради батькам "Бережіть дітей та себе".Машталєр І.О.

" Дорожні знаки". Машталєр І.О.

Дидактична гра " Дорожні знаки".

Мета гри: Вчити дітей розрізняти і називати дорожні знаки. Виховувати вміння використовувати отримані знання в повсякденному житті. Розвивати мовлення, пам'ять, мислення.

Завдання: діти повинні допомогти амтомобілям із дорожніми знаками: де червона машина діти виставляють заборонені знаки, де жовта машина - попереджувальні знаки, де зелена машина - вказівні.