Чи потрібні дитині кишенькові гроші?
Кишенькові гроші – гроші, що видаються дитині на її дрібні розходи. Доки в нашому суспільстві існують грошові відносини, необхідно привчати малечу до розумних витрат. Діти одержують такий досвід, щось купуючи й витрачаючи кишенькові гроші.
Вже 9-10-річним дітям дають гроші на сніданки, зошити, олівці та інше шкільне приладдя, на відвідання катка, театру, кіно тощо. Дитина сама планує свої витрати й вирішує, що важливіше купити, а від яких покупок варто утриматися. Батьки допомагають їй, уникаючи дріб’язкової опіки. А. С. Макаренко пише: «… потрібно так давати дітям гроші, щоб вони могли витрачати куди хочуть – юридично, а насправді, щоб на кожному кроці гальмували своє бажання. Тільки за таких умов кишенькові гроші принесуть користь.»
Не варто давати дітям гроші понад потреби. Зайві гроші в недосвідчених руках заважають вихованню скромності, бережливості й інших позитивних якостей. В деяких сім’ях батьки дозволяють дітям мати скарбнички. Досвід показує, що скарбничка розвиває у дітей дух накопичення: прагнучи її наповнити, дитина починає економити, розмірковувати яким шляхом можна заробити гроші. І, найголовніше, починає замислюватися про вигідне використання цих грошей.
Не варто рахувати кожну копійку, витрачену дитиною. Вона повинна знати, що до неї ставляться з довірою, що в розумному і можливому їй відмови не буде. Постійні обмеження розвивають у дитини підвищений інтерес до грошей, довіра цей інтерес гасить. Найголовніше – дитина повинна розуміти, що гроші здобуваються працею, і знати їм ціну. Повчальним для дітей є приклад старших. Якщо діти бачать, що гроші, які заробили батько й мати, витрачаються на потреби всієї сім’ї, що кожен член родини думає не стільки про себе, скільки про інших, що витрати здійснюються продумано, цілеспрямовано, у них виробляється гальмування, про яке говорив А.С. Макаренко, й розвиваються хороші риси характеру.
Що робити, якщо ви хочете навчити дитину розумно ставитися до грошей?
Перед тим, як давати поради своїй дитині, чесно признайтеся собі: чи вмієте ви самі розумно розпоряджатися своїми фінансами. Якщо ні, то навчання поки що починати не варто. Якщо ви радите одне, а самі на практиці чините інше, то нічого хорошого не вийде.
Видавайте дитині певну суму коштів на деякий час. При цьому можна порадити, як ними краще розпорядитися. Одну частину на поточні витрати, другу – на майбутнє. З’ясуйте, на якій підставі дитина отримує гроші: тільки тому, що вона член сім’ї, чи це пов’язано з її роботою, обов’язками по дому. В західній сімейній практиці, наприклад, розповсюджений другий варіант. Нам ближчий перший. В будь-якому випадку внесіть ясність, так як гіршим є третій варіант, коли дають гроші тому, що люблять, а потім вимагають за це винести сміттєве відро.
Чи варти дітям знати про сімейний бюджет?
В деяких сім’ях батьки прагнуть звільнити дітей від всіляких житейських турбот і таким чином створити їм щасливе, безпечне дитинство. Батьки залишають дітей у невіданні стосовно матеріальних можливостей сім’ї й тієї повсякденної праці дорослих, яка забезпечує сімейне благополуччя. Діти не знають ціни грошам, стають непомірно вимогливими, егоїстичними, неспроможними переживати труднощі.
Тому доцільно залучати дітей до складання сімейного бюджету, до планування доходів і витрат. Яким буде в цьому місяці загальний заробіток, скільки доведеться сплатити за квартиру, за комунальні послуги, витратити на харчування, що придбати?
Готуючи дітей до життя, ми повинні поступово привчати їх жити за коштами, найкращим чином витрачати гроші, знати їм ціну, берегти трудову копійку.
Немає коментарів:
Дописати коментар